Останні новини

Проблеми українського лісу на вустах у кожного: ліс старіє, його безсистемно вирізають. Долею лісу опікуються і Верховна Рада, і Кабмін, бізнес-...
На території Республіки Білорусь лісогосподарські підприємства проводять осушення боліт. На превеликий жаль, час від часу це стосується і заповідних...
Деревообробка – спеціалізована виставка обладнання й інструменту для лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості проводиться у...

Опитування

Де ви дізнались про цей сайт?
Знайшов в Інтернеті
51%
Лісівничий вісник
38%
Розповіли друзі
6%
Побачив по телевізору
1%
ЗМІ
3%
Загальна кількість голосів: 837

Останні публікації

Проць Б.Г., Кагало О.О. Скрильніков Д.В. Плани конвергенції директив Європейського Союзу щодо охорони природи в Україні. - Львів: Ліга Пресс. 2017...

Як панди рятують українські Карпати

За оцінками експертів, обсяги незаконних рубок в Україні становлять від 5% до майже 50% додатково до об'єму легальної деревини. Ліси в нашій державі сформовані понад 30 видами деревних порід, найбільш цінним є недоторканні букові праліси у Карпатах. Щороку українські Карпати все більше рідшають, а це призводить до багатьох негативних наслідків не лише для лісової флори і фауни, але й для життя людини.

Щоб внести позитивні зміни у природоохоронне законодавство, фахівцям доводиться роками боротися із масштабним супротивом у різних площинах. Недобросовісні лісівники, які допускають рубки, лісокористувачі-порушники, байдужість населення та неналежний контроль з боку відповідальних органів – і це ще не весь перелік причин хаотичного лисіння Карпатських лісів.

 

Люди не розуміють, що вони коять

WWF або Всесвітній фонд дикої природи працює вже більше ніж у 120 країнах світу. Його символом з 1961 року є велика панда.
В Україні захисники природи займаються проблемами вирубки лісів, збереженням популяції рідкісних тварин, просвітництвом та реформою природоохоронного законодавства.Окрім лісових преоктів, WWF також реалізовує проект зі збереження у дельті Дунаю популяції осетрів, які є джерелом чорної ікри.

«Також ми впроваджуємо проекти, які призводять до адаптації громад до зміни клімату. У цьому контексті ми займалися відновленням декількох боліт. Наприклад, нещодавно було відновлено болото у Яворівському національному парку. Болота були осушені під час меліорації, а осушені болота виділяють дуже багато вуглекислого газу в атмосферу. Коли відбувається процес їхньої рекультивації, цей процес припиняється», - розповідає Львівському порталу координатор волонтерів WWF Андрій Плига.

Що стосується протидії незаконним вирубкам, то цим займається команда проекту «Лісова варта». Проект діє на всій території українських Карпат: у Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях, які є найбільш лісистими в Україні. До проекту може долучитися будь-хто небайдужий.

«Є програми, які роблять супутникові знімки з певною частотою: щомісяця, щотритижні, щоп'ять днів. І є програми, що роблять аналітику зміни лісового покриву. І навіть якщо лісівники мають дозвільний документ, виданий у вересні на певну ділянку, ми можемо мати знімок, який показує, що ця ділянка була зрубана вже в липні», – каже Львівському порталу координатор волонтерів проекту "Лісова варта" у Львівській області Богдан Вихор.

Волонтер вважає, що головна проблема українських лісів – це брак екологічної свідомості у мешканців:
«Люди не розуміють, що вони коять погано. Тобто це починається з рівня звичайного населення. І коли його представники потрапляють у владу, то вже будучи чиновниками, приймають рішення, які екологічно шкідливі. І причиною може бути не лише корупція, а й те, що люди не розуміють, що вони коять».

 

За 25 років втрачено 129 мільйонів гектарів лісу

Волонтери WWF наголошують, що борються не за те, щоб зупинити вирубки взагалі, а щоб привести їх до розумної і нешкідливої довкіллю межі.

«Ліси вкривають третину суходолу і виробляють близько 80% всієї біомаси на планеті Земля. В лісах мешкає абсолютна більшість знайдених на Землі видів живих організмів. Тобто значення лісів для життя на Землі неможливо переоцінити. Але тут є конфлікт з людиною. Проявляється він в тому, що близько двох мільярдів людей залежить від лісу. І у більшості це стосується країн, що розвиваються. Усі ми маємо дерев'яні меблі, підлогу, тощо - тож ми вимушені використовувати дерев'яні ресурси. І це призводить до втрат лісів. Пораховано, що за 25 років втрачено 129 мільйонів гектарів лісу», - наголошує Андрій Плига.

Провідною ідеєю, за яку борються «панди» в Карпатах, з однієї сторони є підтримка і цілісність найважливіших лісових масивів, а з другої – розумне їх використання.
«Найбільше питання, що стоїть в охороні лісів, звучить так: яку частку лісів ми маємо не чіпати взагалі і лишити, а яку частку ми маємо використовувати? Ліс має використовуватися таким чином, що коли ми його вирубуємо, то ми впевнені, що він відновиться, і це не призведе до катастрофічних змін», - вважає пан Андрій.
Згідно українського законодавства, частка лісу, яку можна зрубати, визначається для кожного лісокористувача на 10 років базовим лісовпорядкуванням. Проте, зазвичай, лісоруби «входять в кураж» і не обмежуються легальною рубкою.

«Зазвичай рубають більше, ніж було розраховано на 10 років. Або використовують різні схеми, аби зрубати більше лісу, ніж це доцільно. Наша команда працює над реформуванням лісової галузі. Ми вносимо різноманітні законодавчі ініціативи, які допомагають зменшити такі ризики у лісовій галузі», - каже Богдан Вихор.

Волонтери «Лісової варти» переконані, що громадськість - це ключова сила, яка впливає на тих, хто хоче незаконно рубати ліс.
«Розуміння, що за ним стежать, що будь-хто може зафіксувати порушення, є вагомим елементом впливу на свідомість лісоруба. І він буде боятися, бо розуміє, що в будь-який момент його можуть впіймати», - зазначає Б. Вихор.

 

Карпатські ліси, куди не вступала нога людини

Ще одним напрямком роботи WWF в українських Карпатах є збереження старовікових лісів та дотримання виконання заборони на їх вирубку. В українських Карпатах уже знайдено понад 30 тис. га пралісів – їм вже понад 120 років. Особливо цінними є букові праліси Карпат, які внесені до переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ці ліси ніколи не зазнавали втручання людини і є взірцем недоторканної природи.

На сайті WWF є спеціальна мапа, де відмічені усі виявлені в Українських Карпатах ліси.

«Як правило, це гірські та важкодоступні ліси, куди фізично було важко доїхати лісовою машиною. Минулого року ми домоглися прийняття Закону «Про охорону пралісів». Два тижні тому був виданий мораторій на видачу лісорубних квитків на рубки пралісів в українських Карпатах», - каже Андрій Плига.

Зараз у багатьох лісгоспах проводиться базове лісовпорядкування, яке відбувається раз на 10 років. Тому частина ділянок, які претендують зватися пралісами, ще досліджується. Так, близько 2 тисяч гектарів у Львівській області потенційно є пралісами, проте офіційно визнати їх такими зможе лише спеціальна експедиція за певними критеріями.

«Ці ліси є унікальними, і на території Карпатського регіону збереглася значна частина таких пралісів», - додає А. Плига.

Волонтери наголошують, що захист як пралісів, так і звичайних лісів – це постійна праця і контроль. Адже навіть якщо ти зупинив на певній території незаконну рубку сьогодні, немає впевненості, що лісоруб туди не прийде завтра.

«Успіхи природоохорони є завжди лише там, де активно долучається громадськість. І тут є два вибори: просторовий і часовий. Просторовий вимір – що ліс буде збережено лише в тому регіоні, де є люди, які за нього турбуються. Часовий – якщо ми зараз зупинили вирубку, це перемога тимчасова. Як показує досвід, успіх є лише там, де участь громадськості є тривалою протягом довгого часу. Відповідно, лісів багато, а людей, які ним опікуються, мало. Всім воно болить, але не всі знають, як діяти, аби цей конкретний дуб зберігся», - наголошує Андрій Плига.

 

Як допомогти зупинити незаконні вирубки?

Всесвітній Фонд природи в Україні створив спеціальну платформу у вигляді мапи, де наносить локації незаконних рубок. Інформація про потенційно нелегальні вирубування лісів потрапляє до волонтерів від небайдужих мешканців.

«У нас на кожну область у регіоні Карпат є координатор волонтерів. Наприклад, я здійснюю координацію волонтерів у Львівській області. До мене звертаються громадяни, які стурбовані тим, що в околицях їхнього села рубають ліс, або лісовози возять спиляні дерева. Тоді ми просимо таких активістів піти у ліс і зробити фотографії зрубаної ділянки з геотегом (інформація з точними GPS-координатами). Якщо на території, де рубають ліс, є стовпчик з інформацією про квартал, лісництво, вид рубки, ми теж просимо зробити фотографію. Ми надсилаємо фотографію з геотегом нашому експерту – він визначає, де конкретно зрубали ліс, у якому лісгоспі. Потім ми заходимо на сайти обласного управління лісового і мисливського господарства чи інших лісокористувачів Львівської області, які публікують інформацію про лісорубні листи і ділянки, де рубають ліс, і перевіряємо, чи є ця рубка планова», - розповідає Богдан Вихор.

Таким чином волонтери визначають, чи є ця ділянка у списку планових рубок, чи ні.

«Якщо ми дізнаємося, що дозвільних документів немає на рубку, то ми ініціюємо перевірку Державною екологічної інспекцією і долучаємо до цього правоохоронні органи», - додає волонтер.

Далі все залежить від дій відповідальних органів і їхньої реакції на інформацію.

«Маємо багато позитивних випадків. До прикладу, у нас був випадок у Винниківському заказнику. До нас прийшло повідомлення від одного із громадських активістів, що там планують зрубати значну частину букового лісу. «Лісова варта» здійснювала туди кілька виїздів, залучалися представники Державної екологічної інспекції і медіа, у результаті чого ДП «Львівських лісгосп» відмовилося від суцільних рубок на території лісових заказників», - пригадує Б. Вихор.

Отож якщо ви володієте інформацією про вирубку лісу і підозрюєте, що вона може бути незаконною, фіксуйте це і надсилайте сюди. Згодом на сайті чи на Facebook-сторінці «Лісової варти» можна буде слідкувати за розвитком подій.

Окрім того, ви також можете приєднатися до команди волонтерів WWF і реалізувати свої ідеї збереження природи.

Текст, верстка: Родак Катерина

Фото: WWF, соцмережі

 

Джерело: http://portal.lviv.ua