Останні новини

У грудні 2017 року компанією НЕПКон планується проведення контрольного аудиту ДП «Коростенське лісомисливське господарство» Житомирського обласного...
У грудні 2017 року компанією НЕПКон планується проведення контрольного аудиту ДП «Смілянське лісове господарство» Черкаського обласного управління...
У грудні 2017 року компанією НЕПКон планується проведення контрольного аудиту ДП «Овруцьке лісове господарство» Житомирського обласного управління...

Опитування

Де ви дізнались про цей сайт?
Знайшов в Інтернеті
51%
Лісівничий вісник
38%
Розповіли друзі
6%
Побачив по телевізору
1%
ЗМІ
3%
Загальна кількість голосів: 836

Останні публікації

Проць Б.Г., Кагало О.О. Скрильніков Д.В. Плани конвергенції директив Європейського Союзу щодо охорони природи в Україні. - Львів: Ліга Пресс. 2017...

ОЦЗ 5: Лісові території, необхідні для забезпечення основних потреб місцевих громад

Ліси, деревні та недеревні продукти котрих місцеві жителі використовують, задовольняючи свої основні потреби, можуть бути визнаними як такі, що мають особливу для збереження цінність соціального типу. Такою цінністю можуть бути їжа, питна вода, будівельні матеріали чи сировина для ремесел, паливо тощо, а також суттєвий та незамінний дохід, який місцеві громади отримують, використовуючи лісові ресурси. Втім, у ОЦЗЛ 5 забороняється надмірне та виснажливе використання лісових ресурсів, навіть якщо громади в даний час економічно залежать від лісу. Забороняється також інтенсивне ведення традиційних лісових промислів (мисливство, рибальство, бортництво тощо), якщо це може спричинити виснаження інших лісових ресурсів та деґрадацію лісових екосистем в цілому.

Статус ОЦЗЛ 5 не можуть отримати:

  1. Ліси, ресурси котрих є корисними для місцевого населення, але не є основними (наприклад, вони займають невелику частку (до 20%) в задоволенні основних потреб місцевих громад);
  2. Ліси, ресурсам котрих у громаді є повноцінний замінник чи альтернативне джерело (наприклад, альтернативою дровам є природний газ, а гірській річці – артезіанська свердловина);
  3. Ліси, інтенсивне використання ресурсів яких загрожує збереженню інших цінностей лісу (наприклад, заготівля лікарських рослин, котрі є рідкісними видами для даної території, може стати загрозою для цих видів і причиною їх зникнення. Це ж стосується полювання на рідкісних та мисливських тварин та браконьєрства).
  4. Ліси, ресурси яких використовуються місцевим населенням з метою рекреації, мисливства, любительського збирання грибів, використання мінеральних джерел, спортивного рибальства тощо.

Ліси, в котрих потенційно є ОЦЗ 5 :

  1. Ліси, в яких є основне або єдине джерело, звідки місцева громада отримує питну воду;
  2. Ліси, в яких є основне або єдине джерело, звідки місцева громада отримує воду для побутових потреб (прання, поїння худоби тощо);
  3. Ліси, які є основним або єдиним місцем зростання грибів, ягід тощо, які місцеве населення збирає для власних потреб або продажу з метою отримання доходу, котрий є основним джерелом задоволення потреб членів громади;
  4. Ліси, які є основним або єдиним доступним для громади джерелом палива.

Соціальна цінність лісів може зростати або ж зменшуватися з плином часу відповідно до змін у потребах місцевих громад: наприклад, розвиток місцевої інфраструктури та зростання добробуту громадян  може послабити їхню залежність від лісових ресурсів. В цьому випадку  лісові ресурси, які раніше були єдиним джерелом для задоволення їхніх основних потреб, стануть незначущими у веденні їхнього господарства. І навпаки.

Для того, щоби визначити, чи становлять ліси соціальну цінність, варту збереження (ОЦЗ 5), необхідно з’ясувати, чи є потреба, яку місцеве населення задовольняє продуктами з лісу, для нього основною.

(Джерело: Особливо цінні для збереження ліси: визначення та господарювання. (Практичний посібник для України))