Сталий розвиток лісового господарства в Україні
УкрEng

Останні новини

Компанією СЖС Україна планується проведення у серпні 2017 перших наглядових аудитів в ДП «Ясінянське ЛМГ», ДП «Берегівське ЛГ», ДП «Перечинське ЛГ» та...
Компанією СЖС здійснюється процес верифікації поставок контрольованої деревини ДП "Шепетівське лісове господарство" та ДП "Славутське лісове господарс...
31-го травня під час зустрічі, організованої дискусійною платформою Tvoemisto.tv «Твоє місто Львів» спільно з проектом «Лісова варта» говорили про те,...
Joomla! Україна

Опитування

Де ви дізнались про цей сайт?

Останні публікації

Бондарук Г.В., Кагало О.О., Проценко Л.Д., Артов А.М., Проць Б.Г. Нормативно-правове забезпечення збереження біорізноманіття в лісовому секторі Україн...
Joomla! Україна
ОЦЗ 6: Лісові території, необхідні для збереження традиційної культурної автентичності місцевих громад

Ліси не лише забезпечують існування та виживання місцевого населення. Вони також відіграють ключову роль у збереженні культурної та релігійної самобутності місцевих громад та соціальних груп, становлять історичну, культурну, релігійну та традиційну цінність.

Згідно з вимогами лісової сертифікації за схемою FSC, до лісів або окремих лісових ділянок, у котрих потенційно наявні ОЦЗ 6, належать:

  1. Ліси, в котрих є місця (зони, осередки), пов’язані з релігійними цінностями та традиціями (наприклад, місця поклоніння та справляння культу, зокрема, місця Богоявлення у християн, святі джерела, іудейські, мусульманські та караїмські святині, язичницькі капища та інше), монастирські землі та штучні культові підземелля, зокрема печери святих, катакомби, каплиці, цвинтарі, захоронення, місцевості, де тривалий час проживають у добровільній ізоляції культурно-релігійні групи (наприклад, монахи, старообрядці, тощо);
  2. Ліси, на території котрих розташовані об’єкти історичного минулого, об’єкти котрі викликають відповідні історичні асоціації та об’єкти, з котрими пов’язані давні історії чи пов’язані з певною етнічною групою (археологічні пам’ятки, статуї, мегаліти, городища, місця боїв, місця масових розстрілів, місця концтаборів, партизанських таборів, замки, палаци, фортифікаційні споруди чи їх руїни, фольклорна специфіка – перекази, легенди – те, що сприяє масовому туризму та, відповідно, виходу регіону з депресивного стану, місцевості описані класиками мистецтва та літератури – ліси, описані у творах відомих літераторів, партизанські ліси, місця з криївками УПА, Довбушеві скелі, скелі кохання);
  3. Ліси, чиї ресурси використовуються громадою традиційно завдяки естетичній або дозвільно-рекреаційній цінності цих лісів (місця проведення фестивалів, ярмарків, свят, лісових шкіл тощо);
  4. Ліси, в котрих побутують етнографічні назви об’єктів та місцевостей, що пов’язані з культурними та культурно-побутовими особливостями життєдіяльності конкретної громади (Святий ліс, Чорний ліс, Боже дерево), а також ліси, пов’язані з фольклорною спадщиною (перекази, легенди, місцевості, описані класиками мистецтва та літератури).

Для того щоб з’ясувати, чи має ліс особливу або ключову цінність для традиційної, релігійної та культурної ідентичності місцевих громад, потрібно чітко визначитися, що означатиме «ключовий» у різних соціальних контекстах України.

Ключову цінність для традиційно-історичної, релігійної або культурної ідентичності (самобутності) певних груп населення, представляють ліси, існування яких істотно впливає на традиційний спосіб життя та поведінку членів конкретної громади, мають особливе релігійне, культурне, естетичне та історичне значення. Існування цих ділянок є невід’ємною частиною місцевої культури та історії.

Такими цінностями можуть бути:

  1. унікальність та незамінна культурна цінність лісової території для місцевого населення (наприклад, місця, де здійснюється естетична та дозвільно естетична діяльність – лісові школи, туризм, мистецькі заходи та традиційні фестивалі, ярмарки, зустрічі, свята);
  2. релігійна цінність лісової території для місцевого населення (наприклад, місця релігійного паломництва, а також місцевості добровільної ізоляції – напр., монахів, старообрядців – якщо це не суперечить Критерію 1.5 ЛНР);
  3. традиційно-історична цінність для мешканців громади (наприклад, хрести, статуї, мегаліти, городища, замки).

Індикатором, який свідчить про ключове культурно-релігійне значення лісу для громади є:

зміна у традиційній місцевій культурі та поведінці представників місцевих громад у випадку змін на лісовій території (наприклад: ослаблення, згасання та втрата традицій, пов’язаних з місцями поклоніння та справляння релігійного культу)

Індикатором, який свідчить про ключове культурне значення лісу для громади є:

зменшення кількості та відвідувачів культурних заходів та заходів дозвільно-рекреаційної діяльності (наприклад, фестивалів, ярмарків, зустрічей, свят, шкільних, туристичних, митецьких заходів);

Індикатором, який свідчить про ключове традиційно-історичне значення лісу для громади є:

погіршення стану історичних об’єктів (об’єкти, що є свідченням військово-визвольної боротьби – криївки УПА, військовими діями – лінія Арпада, історичні пам’ятки, замки, городища тощо).

(Джерело: Особливо цінні для збереження ліси: визначення та господарювання. (Практичний посібник для України))