Словник

Цей словник містить найбільш поширені терміни, що пов'язані з охороною лісів. Сам словник є адаптованим перекладом словника Greenpeace, який відбувся завдяки люб'язній згоді авторів. 

Б-Г

Біологічне різноманіття (біорізноманіття). Природне різноманіття ландшафтів, екосистем, видів, а також внутрішньовидове генетичне різноманіття в межах певної території. Збереження біологічного різноманіття у разі ведення господарської діяльності передбачається міжнародною Конвенцією про біологічне різноманіття, а також низкою законів України (наприклад, Лісовим кодексом). Зазвичай йдеться про необхідність збереження природного біологічного різноманіття (тобто тих його елементів, що природним чином існують в межах даної території). До несприятливих змін біологічного різноманіття належить як скорочення його природних елементів (наприклад, зникнення видів або деградація екосистем), так і поява сторонніх об'єктів (наприклад, поширення інвазивних видів).

Бонітет насадження. Показник швидкості росту деревостану, що визначається за спеціальними таблицями ходу росту для даної породи (групи порід) з огляду на висоту, вік і походження (насіннєве або порослеве), переважаючої в деревостані деревної породи. Прийнята система визначення бонітетів розрахована на деревостани, які з самого початку свого розвитку є одновіковими. В інших деревостанах (наприклад, природних різновікових або сформованих із залишеного після суцільної рубки підросту і тонкоміру) вона дає результати, що не цілком відображають реальну продуктивність насаджень. За сучасною бонітетною шкалою виділяється 5 основних класів (I - V) і 4 додаткових, що застосовуються для насаджень з екстремально швидким (Ia, Iб) чи екстремально повільним (Va и Vб) ростом. У минулому також застосовувалися інші методи оцінки бонітету (за запасом та ін.).

Верхній склад. Термін, що походить завдяки практиці лісосплавних робіт. Верхній склад розташовувався у верхній течії річки, де деревину готували до сплаву, а нижній - в нижній течії, де сплавлену деревину виловлювали і діставали з води. Зараз цей термін позначає місце складування деревини безпосередньо біля лісосік (може бути відсутнім, якщо деревина, що заготовлюється, вивозиться відразу).

Верхова пожежа. Лісова пожежа, за якої вогонь поширюється по всій висоті лісу, охоплюючи в тому числі і крони дерев. При верховій пожежі деревостан, як правило, гине повністю чи в більшій частині, в залежності від інтенсивності пожежі і типу лісу.

Вибіркова рубка головного користування. Рубка головного користування, за якої вирубують частину дерев певного віку, розміру, якості або стану (зазвичай - всі або частину дерев, які досягли експлуатаційного розміру). Виділяють добровільно-вибіркову рубку (рівномірно-вибіркову рубку, за якої вирубуються в першу чергу фаутні, перестійні, стиглого віку з уповільненим ростом дерева), групово-вибіркову рубку, за якої відбувається вирубка куртин великих дерев, підневільно-вибіркову рубку (вибіркову рубку, за якої відбувається вирубка всіх дерев, які досягли потрібних лісозаготівельнику розміру і якості). Підневільно-вибіркові в даний час формально не застосовуються. На практиці вибіркові рубки головного користування в Україні майже не застосовуються.

Виділ. Мінімальна господарська одиниця лісового фонду, частина лісового кварталу. В один виділ об'єднуються ділянки лісу, подібні за породним складом, віком, повнотою, іншими показниками. Точність визначення меж виділів, ступінь їх однорідності та розміри залежать від точності лісовпорядних робіт. Виділ є об'єктом господарського планування, тобто всі рубки та інші господарські заходи, як правило, проектуються для конкретного виділу.

Відпад. Всихаюча та вже всохла частина деревостану (дерева IV - VI категорій стану). Категорії стану встановлюються відповідно до стандартної шкали, яка, у свою чергу, встановлюється Санітарними правилами в лісах України.

Вік стиглості деревостану. Вік, в якому деревостан набуває кількісних та якісних показників, що найбільш відповідають цілям господарства. Розрізняють вік кількісної стиглості (вік, в якому одновіковий деревостан із певної породи в певних умовах досягає максимального запасу деревини живих дерев), вік товарної стиглості (вік, в якому досягається максимальний запас ділової деревини), вік "біологічної" стиглості (вік, після якого починається швидкий розпад одновікового деревостану) та інші. До різновікових деревостанів поняття "вік стиглості" практично не застосовується. Вік стиглості деревостанів, що застосовується на практиці, для кожної породи і регіону встановлюється державними органами лісового господарства з огляду на середні умови великої території і не завжди відповідає умовам конкретного місця.

Віконна динаміка. Динаміка структури деревного пологу, пов'язана із загибеллю одинарних дерев або груп дерев, які входять до складу деревостану, та процесів заростання утворених "вікон". Може бути пов'язана як з вивалюванням дерев разом з кореневими системами (вивалами), так і з переломом стовбурів дерев (буреломом, сніголамом) або всиханням дерев. У природних лісах, що розвиваються протягом декількох поколінь дерев без катастрофічних зовнішніх впливів (пожеж, рубок, масових вітровалів тощо) - це основний механізм підтримки стійкої різновікової структури лісового пологу, збереження видового різноманіття деревних порід, мозаїчності всіх ярусів лісу.

Волок. Ділянка лісосіки, по якій проводиться трелювання або підвезення зрубаної деревини. Волоки в межах лісосіки можуть розташовуватися у вигляді впорядкованої сітки або хаотично, в залежності від місцевих обставин. При суцільних рубках на частку волоків зазвичай припадає 15-20% площі лісосіки. За рахунок ущільнення ґрунту при вивезенні деревини лісовідновлення на волоках часто відбувається інакше, аніж на решті території рубки (в пасіках), і сліди волоків іноді вдається виявити через 30-40 років після рубки. При вибіркових і поступових рубках волоки можуть або прорубуватися у вигляді прямих коридорів, або прокладатися по природних просвітах поміж деревами. Іноді на прорубку волоків припадає більша частина деревини, що заготовляється при вибірковій рубці.

Вузьколісосічна рубка. Суцільна рубка головного користування з шириною лісосіки 50 метрів і менше. На зрубах такої ширини переважно зберігається захисний вплив прилеглих стін лісу, що захищає поверхню ґрунту, підрост та надґрунтовий покрив від висушування сонцем, сильного вітру, нічних та ранкових заморозків. Разом з тим, невелика ширина вирубів забезпечує достатнє засівання лісу, в тому числі від дерев, чиє насіння розповсюджується на обмежені відстані (наприклад, більша частина насіння сосни та ялини розповсюджується не далі як на 75-100 м від дорослих дерев).

Господарська секція (госпсекція). Частина території лісництва або лісгоспу, де ведеться господарство, орієнтоване на конкретну головну породу чи групу близьких порід, або ж на отримання деревини певної якості чи з іншими корисними властивостями. Зазвичай виокремлюють хвойну госпсекцію з головними породами ялиною та сосною, м’яколистяну (береза, осика, вільха), твердолистяну (дуб та ін.) Перелік госпсекцій, що будуть виокремлені, визначають при лісовпорядкуванні.