Please enable Javascript to be able to view this content.
Ведення лісового господарства – складний процес, що потребує ретельного планування. В Україні планування лісового господарства має назву «лісовпорядкування». Саме за результатами лісовпорядкування проводиться робота лісокористувача (лісгоспа, нацпарку тощо) протягом майбутніх десяти, а то і більше років. І саме лісовпорядкування є чудовою можливістю врахування позицій громадськості щодо необхідності охорони тих чи інших цінних лісів.
Хто може користуватися: природоохоронні організації, активісти, науковці, органи влади, місцеві громади
Лісове господарство не ведеться хаотично. Натомість, існує «Проект організації та розвитку лісового господарства» - великий за обсягом документ, що визначає роботу лісокористувача на найближчі десять років (ревізійний період). Разом із іншими документами, "Проект організації та розвитку…" називають «Матеріалами лісовпорядкування».
Матеріали лісовпорядкування ґрунтовно характеризують стан лісового фонду, результати ведення лісового господарства у минулому ревізійному періоді, перспективи на майбутнє. Ці документи також передбачають, де і як саме будуть проводитися більшість рубок, які ділянки потребують охорони та як саме така охорона має відбуватися тощо.
Лісовпорядкування буває двох типів: базове та безперервне.
Базове лісовпорядкування зазвичай відбувається раз на десять років. Під час базового лісовпорядкування спеціалісти-таксатори досліджують ліси лісокористувача та розробляють усі необхідні матеріали лісовпорядкування на найближчі десять років.
Однак протягом цих десяти років може статися немало подій, які потребуватимуть внесення змін до матеріалів лісовпорядкування. Наприклад, лісові пожежі, виявлення рідкісних видів чи оселищ, створення об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). Як наслідок, лісокористувачі власноруч пропонують уточнення до матеріалів лісовпорядкування у порядку процедури, яку називають «безперервним лісовпорядкуванням».
Згідно процедури, базове лісовпорядкування можна розділити на наступні етапи:
На першому етапі відбувається «перша лісовпорядна нарада». В рамках цього заходу спеціалісти-таксатори, представники лісокористувача та будь-які інші зацікавлені сторони (у тому числі можуть виступати представники місцевих громад або природоохоронних організацій) обговорюють майбутні лісовпорядні роботи та усі аспекти, які необхідно врахувати.
На другому етапі відбуваються польові та камеральні роботи. У ході цього етапу таксатори проводять польові дослідження лісів лісокористувача та розробляють чорновий проект матеріалів лісовпорядкування.
На третьому етапі проект матеріалів лісовпорядкування обговорюється на «другій лісовпорядній нараді», також із залученням зацікавлених сторін. Якщо за результатами наради матеріали лісовпорядкування схвалюються, то їх направляють на затвердження керівним державним органам, у тому числі Міністерству захистку довкілля.
Загалом процедура базового лісовпорядкування може тривати більше року.
Карта запроектованих та проведених рубок з сайту ЛІАЦ
Базові передумови для роботи лісовпорядкування створюються Лісовим кодексом України.
У минулому детальні аспекти процедури лісовпорядкування регулювалися документом, що мав назву «Інструкції з впорядкування лісового фонду України». Станом на початок 2020 року склалася парадоксальна ситуація – стара версія даного документу вже не є дійсною, тоді як нова версія не була офіційно затверджена. На практиці лісовпорядкування ведеться саме згідно нової, хоча і не затвердженої версії Інструкції.
Як зазначено вище, під час лісовпорядкування можуть виділятися ліси, що потребують тих чи інших заходів з охорони. Відповідно, базове лісовпорядкування – чудова можливість для громадськості заявити про наявність таких лісів. Для прикладу, можливо пропонувати:
Створення нових природоохоронних територій, у тому числі охоронних зон для видів та оселищ, що охороняються законодавством;
Обмеження рубок на територіях, які є важливими для місцевих громад (ягідники, грибні місця, рекреаційні пункти тощо);
Створення або підтримки у належному стані лісової інфраструктури (лісові дороги, мости, переїзди тощо).
В ідеальному випадку, пропозиції громадськості мають відображатися у матеріалах лісовпорядкування, а значить – бути обов’язковими для лісокористувача.
Усе вищезгадані можливості також є можливими у порядку безперервного лісовпорядкування, коли матеріали лісовпорядкування ще діють і ревізійний період не завершено.
У ході базового лісовпорядкування можливості для громадськості передбачені у ході першої та другої лісовпорядних нарад. Перед їх проведенням необхідно письмово звернутися до лісокористувача із Вашими пропозиціями, а також прохати про залучення до кожної з нарад. Усі письмові та усні пропозиції мають стосуватися включення до матеріалів лісовпорядкування інформації про певні ліси та заходи з їх охорони, і ті ж самі пропозиції необхідно озвучувати у ході лісовпорядних нарад.
У випадку, якщо Ваші пропозиції безпричинно не були підтримані лісокористувачем, Ви можете звернутися до Міністерства захисту довкілля з пропозицією не погоджувати матеріали лісовпорядкування до врахування Ваших вимог.
Окрім того, Ви можете звернутися до лісокористувача і поза проведенням базового лісовпорядкування, пропонуючи внести зміни до матеріалів у ході безперервного лісовпорядкування. Матеріали безперервного лісовпорядкування також мають погоджуватися Міністерством.
Інформація про проведення базового лісовпорядкування та лісовпорядних нарад з’являється у розділі «Можливості» на цьому сайті. Ви можете підписатися на оновлення, щоб не пропустити можливості, що з’являються.
Окрім того, Ви можете звернутися безпосередньо до лісокористувача або обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) з проханням надати інформацію про термін проведення базового лісовпорядкування та дати проведення лісовпорядних нарад.
У той же час, процедура безперервного лісовпорядкування проводиться постійно та не потребує жодних нарад, а значить – цією можливістю громадськість може скористатися у будь-який час.
Лісовий кодекс України (глава 8 – Лісовпорядкування)
Проект Інструкції з впорядкування лісового фонду України (частина перша)
Проект Інструкції з впорядкування лісового фонду України (частина друга)
Посібник «Як зберегти ліс?» (більше інформації про лісовпорядкування та охорону лісів)
