Please enable Javascript to be able to view this content.
Праліси – це найменш порушені ліси, які ніколи не зазнавали руйнівного впливу людини. Зберегти праліси значить зберегти унікальні екосистеми, які можуть слугувати еталоном лісу у його природному стані. За попередніми оцінками, в Україні збереглися тисячі гектарів пралісів. З 2017 року їх охорона стала юридично можливою, коли в законодавство було введено терміни пралісів, квазіпралісів та природних лісів.
Хто може користуватися: природоохоронні організації, науковці, органи влади.
Праліс – це ліс, який протягом значного часу існував, не зазнаючи негативних впливів людини. Праліси є унікальним оселищем для багатьох видів, які знаходяться на межі зникнення в інших, більш порушених лісах. Типовими рисами більшості пралісів є наявність старих дерев, значної кількості мертвої деревини, мішаний склад деревостану та його багатоярусність тощо. Квазіпраліси та природні ліси, в розумінні українського законодавства - подібні до пралісів ліси, але які зазнали незначного впливу людини.
Людська діяльність призвела до зникнення більшої частини європейських пралісів. Залишки непорушених європейських лісів здебільшого розташовані у Північній та Північно-Східній Європі. Однак значні за площею праліси знаходяться у віддалених місцях Карпат, зокрема і в Україні.
За попередніми оцінками, переважна більшість пралісів, квазіпралісів та природних лісів України знаходяться у Карпатському регіоні. Як правило, це ліси у віддалених та труднодоступних гірських районах. На жаль, діяльність людини призводить до невпинного зменшення площі пралісів, адже все більше непорушених лісів зазнають рубок та впливу інших заходів. За попередніми оцінками, в гірських лісах Карпат ідентифіковано близько 93000 гектарів потенційних пралісів, квазіпралісів та природних лісів. Серед них близько 25000 гектарів вже отримали офіційний статус, не рахуючи заповідних зон національних парків та біосферних заповідників.
Пралісові ділянки можуть зустрічатися і поза межами Карпат – окремі віддалені природні ліси були ідентифіковані на Поліссі, хоча їх площа і є значно меншою в силу більшої доступності рівнинних лісів до господарського освоєння. Карта ідентифікованих WWF пралісів доступна на сайті WWF-GIS (http://gis-wwf.com.ua/).
У світі існують абсолютно різні визначення того, що ж таке праліс. У вересні 2017 року в Україні набув чинності закон, який передбачає виявлення та охорону пралісів, квазі-пралісів та природних лісів. Згідно наведених у законі визначень, праліс – це ліс, який не зазнав жодного впливу людини. Натомість квазі-праліси та природні ліси такого впливу зазнали, проте він був не суттєвий та не заважає таким лісам відновитися до пралісового стану протягом відносно невеликого проміжку часу.
Згідно вимог законодавства, як праліси, так і квазі-праліси і природні ліси підлягають суворій охороні. Після виявлення таких лісів необхідним є створення пралісових пам’яток природи або віднесення ділянок до заповідних зон національних природних парків або біосферних заповідників, якщо ділянки розташовані в їх межах, але не в заповідній зоні. У межах пралісових пам'яток забороняється будь-яка господарська діяльність, додатково вони охороняються шляхом встановлення охоронної зони навколо. Інакше кажучи, законодавство забезпечує пралісам найбільш суворий заповідний режим, для подальшого збереження територій недоторканими.
Критерії визначення пралісів, квазі-пралісів та природних лісів наведені у офіційній Методиці визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів. У загальних рисах, пралісами вважаються ділянки, які відповідають одразу усім критеріям нижче:
Площа: не менше 20 гектарів;
Конфігурація: не вужче за 200 метрів;
Природне походження та аборигенний склад деревних видів;
Наявність мертвої деревини різних стадій розкладу;
Багатоярусність, наявність різних вікових груп дерев;
Відсутність лісогосподарської інфраструктури (доріг, волоків тощо);
Відсутність рубок (або не більше 5 пеньків на 1 гектар для квазі-пралісів та природних лісів);
Не порушена лісова підстилка;
Відсутність слідів рекреації чи випасу худоби.
Наведені вище критерії лише загальні – офіційна методика містить набагато більше деталей. У разі роботи з пралісами необхідно звертатися до офіційного її тексту, доступного за посиланням нижче.
Після проведення досліджень організація, відповідальна за їх проведення, готує висновок про належність ділянки до пралісів, квазі-пралісів чи природних лісів. Чинне законодавство не встановлює вимог до того, які саме організації можуть проводити дослідження та готувати відповідні висновки.
Після підготовки висновку цей документ надається відповідному лісокористувачеві. Якщо лісокористувач погоджується з наведеними у висновку даними – праліси заносяться до особливо охоронюваних лісових ділянок, а на них забороняється будь-яка господарська діяльність.
У разі незгоди лісокористувача Міністерство захисту довкілля утворює комісію, яка включає різні зацікавлені організації. У місячний строк комісія розглядає усі матеріали, за потреби – проводить польові дослідження, та формує новий висновок. На період роботи комісії на спірних ділянках забороняються усі лісогосподарські заходи.
У подальшому погоджені праліси включаються до складу пам’яток природи згідно процедури, передбаченої Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (див. розділ "Природно-заповідний фонд")
Ні. Українські ліси досліджені не так добре. Саме тому організації та установи, які мають змогу провести якісні польові дослідження лісів, можуть ініціювати створення нових пралісових пам’яток природи. У першу чергу це стосується гірських лісів Карпат. У першу чергу, виявляти та заповідати праліси можуть наукові установи та природоохоронні громадські організації. Більше того, цю роботу можуть проводити і самі лісокористувачі.
В останні роки у певних лісокористувачів склалося хибне враження, що якщо дослідження не виявили на їх території пралісів – то і охороняти нічого. Насправді ж вірогідність віднайти праліси за межами Карпат дуже низька – більша частина рівнинних лісів у той чи інший спосіб зазнала впливу людини. Проте це абсолютно не значить, що інші ліси не потребують охорони. В Україні залишилося чимало цінних та малопорушених рівнинних лісів, які потребують не менш сурової охорони. Єдина їх відмінність – вони не відповідають доволі жорстким критеріям пралісів. Те ж стосується і багатьох карпатських лісів, які також за певними параметрами не відповідають вимогам до пралісів.
Карта ідентифікованих WWF пралісів
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат»
Методика визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів
Методика визначення належності територій до пралісових пам'яток природи
