Як пов’язані соснові ліси та пожежі: дослідження у Біловезькій Пущі

Пожежі були і залишаються важливим фактором, що впливає на природні екосистеми. Не в останню чергу це стосується і лісів: режим пожеж напряму впливає на структуру екосистем, змінюючи їх повноту та режим освітлення. Пожежі впливають на такі параметри лісових екосистем, як відновлення деревних видів і кількість та характеристики мертвої деревини, створюють нові оселища та субстрати для різних організмів.

Окремі екосистеми та види живого у ході еволюції зазнавали суттєвого впливу пожеж, а значить – адаптувалися до цього явища. Окремої уваги заслуговують сосни, чимало видів яких нерозривно пов’язані з пожежами. Вплив пожеж на соснові ліси суттєво залежить від регіональних особливостей. У контексті масштабних пожеж у соснових лісах Полісся, взаємозв’язок між сосновими лісами та пожежами набуває першочергової важливості. Саме тому цікаво зазирнути у деякі дослідження, присвячені даній тематиці.

Певно, що найбільш цікаві і наближені до українських умов результати були отримані у ході серії досліджень, проведених у Біловезькій Пущі – одному з найменш порушених лісів Східної Європи, розташованому на кордоні Польщі та Білорусі. Порівняно з бореальними чи середземноморськими регіонами, пожежі у зоні широколистяних лісів історично не вважалися чимось аж надто важливим, адже вологі листяні ліси не схильні до масштабних загорянь. Тим не менше, значна частина лісів зони представлена сосновими лісами. Зростаюча кількість досліджень переконливо свідчить про надзвичайний вплив пожеж на популяційну динаміку соснових лісів.

Людська діяльність останніх століть призвела до зміни режиму пожеж. Колись набагато більш поширені, пожежі наразі ефективно попереджаються через значну шкоду як лісовому господарству, так і іншим аспектам діяльності людини. У Біловезькій Пущі більша частина пожеж поширюється лише на незначні площі, зазвичай менше 0,5 га. Існують лише поодинокі згадки про історичні пожежі. Але у даному випадку дослідники вдалися до історичного аналізу набагато більш точним дендрохронологічним методом, вивчаючи історичні пожежі за допомогою їх свідків – вікових дерев. Кожна з пожеж залишає на деревах сліди, які можна помітити під час аналізу деревних кілець.

Аналіз вже наявних публікацій дозволив дослідникам зробити висновок, що як мінімум з початку 17 сторіччя частка лісів з сосни звичайної (Pinus sylvestris) у Біловезькому масиві була набагато більшою. Однак наразі у багатьох місцях сосна відновлюється незадовільно і загрожує назавжди зникнути з біловезьких ландшафтів. Що ж змінилося за останні 400 років?

На думку дослідників, ключова зміна – зменшення частоти та інтенсивності пожеж. Дослідники переконані, що постійні пожежі, які ніяк не пригнічувалися людиною, напряму впливали на видовий склад у лісах Біловезької Пущі. Зокрема, внаслідок впливу пожеж повнота лісів була нижчою, ніж зараз, а значить – існував інший режим освітлення, сприятливий для інших видів живого, у тому числі сосни. Численні пристосування до пожеж і наявність самих пожеж створювали ландшафти, переважно вкриті сосновими лісами.

Ситуація кардинально змінилася за останні 200 років. Пригнічення та попередження пожеж співпало зі зменшенням частки соснових лісів. На багатьох досліджених ділянках під кронами вікових сосен відновлюються ялини. Тіньолюбива та мало пристосована до пожеж, ялина активно шириться Біловезькою Пущею, у якій більше немає масштабних пожеж. Чи буде таке поширення короткостроковим феноменом – залежить вже від людини.

Ці дослідження переконливо свідчать, що роль пожеж у динаміці екосистем соснових лісів Східної Європи є набагато важливішою, ніж це вважалося раніше. Зміна режиму пожеж, викликана людською діяльністю, може мати довгострокові та часто неочевидні наслідки на рівні великих за площею ландшафтів.

Які висновки можна зробити в Україні?

По-перше, недостатність природного поновлення сосни спостерігається у багатьох регіонах нашої країни. Цілком вірогідно, що цей процес є хоча б частково наслідком пригнічення пожеж в українських лісах. Однак такі гіпотези потребують ґрунтовних досліджень вже у нашій країні.

По-друге, перспективною для використання може бути техніка контрольованих випалів. Лісівники багатьох країн світу, у тому числі у сусідній Польщі, успішно використовують цей захід. В першу чергу, з метою зниження обсягів паливної деревини у лісах. Пригнічення пожеж призводить до накопичення надлишків «паливної» деревини, яку неможливо і часто недоцільно вилучати зусиллями самих лісівників. Досягаючи певних критичних показників, ця деревина призводить до виникнення масштабних пожеж з катастрофічними наслідками. Але, як бачимо, контрольовані пали можуть також сприяти природному відновленню соснових лісів, що може бути вигідним як з економічної точки зору, так і з огляду на вищу стійкість природних лісів.

Посилання:

Zin E. Fire History and Tree Population Dynamics in Białowieża Forest, Poland and Belarus. Doctoral Thesis Swedish University of Agricultural Sciences Alnarp 2016 - https://pub.epsilon.slu.se/13699/1/zin_e_161003.pdf

http://www.lasy.gov.pl/pl/informacje/aktualnosci/ogien-w-gospodarce-lesnej-i-ochronie-przyrody